Історія виникнення

Сім чудес світу - так в давнину називали незвичайні творіння рук людських, творіння, що вражали сучасників красою, розмірами, технікою виконання.

Більше 2000 років тому письменники почали складати списки вражаючих будівель і споруд, які вони бачили або про яких їм доводилося чути. Близько 120 року до н.е. грецький поет на ім'я Антипар Сидонський описав сім таких місць. Все їх можна відшукати на невеликій території в східному Середземномор'ї - області, яку добре знали старогрецькі письменники. Небагато бували за її межами. Мабуть, цей список був свого роду туристичним путівником. Список чудес зберігся до наших днів, хоча з перерахованих споруд стояти залишилося лише одне. Вони відомі як Сім чудес світу.

Майже п'ять тисячоліть тому було "створено" перше з них - піраміди єгипетських фараонів, потім, двадцять століть опісля, друге - висячі сади у Вавілоні (VII в. до н.е.), за ним поодинці в сторіччя - храм Артеміди в Ефесі (VI в. До н.е.), статуя Зевса в Олімпії ( V в. до н.е. ), Мавзолей в Галікарнасі ( IV в. до н.е. ) і, нарешті, майже одночасно відразу два дива - Колос Родоський і маяк на острові Форосі ( III в. До н.е. ).

Це були справді великі твори стародавніх майстрів, вони вражали уяву сучасників своєю монументальністю і красою. Багато архітектурних споруд різних часів і народів вражали уяву не тільки сучасників, але і нащадків. І тоді говорили: "Це одне з семи чудес світу", віддаючи дань пошани, прославленим чудесам старовини, визнаючи за ними першість і досконалість. Говорили також: "Це восьме чудо світу", як би натякаючи на можливість прилучитися до прекрасної сімки.